Iceland: A Place Of Dreams. Day 3

Півроку приготувань. 8 днів, 4 людини, 1 машина. Більше 2500-та км навколо всього острова. Близько 50-ти основних місць. Ночівля в наметах під полярним колом, де сонце не сідає. Вулкани, водоспади, гейзери, острови, каньйони, океан, кити, скелі, печери, чорні пляжі, лавові поля, льодовики, термальні джерела… Подорож – заради однієї мрії – в одне з найепічніших місць на планеті – Ісландію…


Day 3.

Трохи поблукавши у пошуках місця для ночівлі та налякавши корів, 4дб все ж вирішили переночувати в кемпінгу біля водоспаду. Ми не знали ціни, та іншого виходу в нас не було. В Ісландії дороги побудовані так, що неможливо просто з’їхати машиною зі шляху і поставити намети. Усі дороги насипні, а з обох боків протягнута низенька огорожа з дроту, тому – без варіантів. До того ж, законодавством країни дозволяється провести лише одну ніч в будь-якому місці, не облаштованому для ночівлі. Перша ніч така у нас вже була, тому, чесно кажучи, ліміт ми вже використали, але… Ми зазвичай не здаємось; тому знову шукали притомне місце, аби стати просто де-небудь. А дарма.

Отже, ми приїхали, обрали місце, поставили намети. Як завжди, через холод (а було приблизно 6 градусів за Цельсієм) поїли в салоні нашого Форда і вляглися спати. На ранок 4дб спочатку відійшли від шоку, коли побачили біля якого місця спали (шум водоспаду був сильний, але ми його не бачили через млу та сутінки), потім зібрали свої речі і пішли фоткатись. Як ми дізналися пізніше, сплату за проживання збирають тільки до дев’ятої вечора, а потім вже з восьмої ранку. Отже ті, хто приїжджає пізно та залишає місце рано, можуть просто не сплачувати. Якщо не помиляюся, середня ціна складає приблизно 1600 грн за 4-х людей і машину.

Сьогоднішній маршрут у нас такий:

Skogarfoss Waterfall – Reynisdrangar Rocks – Reynisfjara Black Beach  – Dyrhólaey Rocks – Fjaðrárgljúfur Canyon – Black Svartifoss Waterfall – Vatnajökulsþjóðgarður – Small Glacier Lagoon Fjallsárlón – Jökulsárlón Glacier Lagoon – Diamond Beach

20160803_082656_hdr-blog_profile

Водоспад Скоугафосс (Skógafoss) знаходиться на річці Скоугау, трохи нижче за льодовик Ейяфьядлайєйокудль (Eyjafjallajökull). З нього починаються відомі туристичні маршрути до цього льодовика (його назву навіть писати важко, не те що вимовити).

dsc_0941-blog_profile

Ширина Скоугафосса 25 метрів, висота падіння води – 60 метрів.

dsc_0945-blog_profile

За легендою, Трасі Тоуроулфссон (Þrasi Þórólfsson) – перший вікінг, який поселився у цьому районі, сховав свої багатства в печері за водоспадом. Роки потому місцевий хлопчик знайшов у печері незвичайну скриню, але перш ніж скриня знову зникла, хлопець украв звідти перстень (ах ось воно що, Хоббіт!). Прикраса нині зберігається в Скоугарському музеї.

dsc_0981-blog_profile

До узбережжя – близько 5-ти км.

dsc_0984-blog_profile

Як же ж без прапора – Слава Україні!

easyselfiefront20160803_13_28_52

На Ейяфьядлайєйокудль ми не пішли, бо нам забракло часу. Жалкуємо, звісно, але що поробиш. Вирішили піти на нього наступного разу))

20160803_150408_hdr-blog_profile

Ось так виглядають ВЕЛИКІ міста в Ісландії. Заїхали попити кави.

dsc_0031-blog_profile

Той самий момент, коли побачили красу, а мені телефонують з роботи.

dsc_0037-blog_profile

Можливо, дорожні фото, зроблені з автівки під часу руху, не такі вже й феєричні, але хоча би так можна побачити, через яку красу ми проїжджали.

dsc_0045-blog_profile

Поки що з погодою нам щастило: дощ ішов кілька разів на день, проте тільки тоді, коли ми були в машині та здійснювали переїзди.

dsc_0052-blog_profile

Часто доводилося робити зупинки, аби сфотографувати красу. Інколи прото зменшували швидкість.

dsc_0054-blog_profile

На жаль, ми не змогли точно визначити місце і знайти заїзд до узбережжя, де знаходиться розбитий літак. До нього також колись повернемося.

dsc_0056-blog_profile

Насолода наших очей – мис та скелі Дурхолей (Dyrhólaey). Звісно, про більшість місць в Ісландії можна сказати, що їх не хочеться залишати. Проте, це місце нас особливо тримало.

20160803_120026_hdr-blog_profile

Арка в скелястому виступі має висоту 120 метрів. Під час відпливу через арку можуть пройти невеличкі судна. Відомий випадок, коли пілот аероплану ризикнув пролетіти під цією аркою.

20160803_120403_hdr-blog_profile

Такий різноманітний ландшафт був створений завдяки активності вулканів ще в льдовиковому періоді. Потім на поверхню піднялись підводні гірські породи, що нагадують колони. Найвища з них – Хайдрангур, 65 метрів.

B6oPHD_AdQA.jpg

Підводні виступи, згідно легенди, з’явилися через те, що два гноми намагались витягти на берег трищоглове судно. Усю ніч вони намагалися його витягти, але так і не спромоглися. Зі сходом сонця гноми перетворилися на камінь.

20160803_120417_hdr-blog_profile

Якщо вірити іншій старовинній легенді, то в одній із печер живе страшне чудовисько, яке в останній раз бачили близько ста років тому. Однак, після сильного зсуву воно більше не з’являлося. Але місцеві пташки (тууупиикиии!!!) нічого не знають про чудовисько, тому уподобали це місце для свого гніздування.

dsc_0067-blog_profile

Ми теж це місце уподобали. Можливо, ми теж – тупики.

easyselfiefront20160803_15_13_18.jpg

Було досить тепло, тому на думку приходили ідеї щодо скупатися.

dsc04038-blog_profile

Попереду – знамениті чорні пляжі району Вік. До речі, у цьому регіоні знімали фільм “Неймовірне життя Уолтера Мітті”.

dsc04040-blog_profile

Нами було зроблено мільйон фотографій цих красот.

dsc04042-blog_profile

По всій Ісландії розкладені пірамідки з камінців – “троли”. Місцеві жителі по-справжньому  вірять, що таким чином народжується новий троль.

dsc_0049-blog_profile

Наступне місце – скелі Рейнісдрангар (Reynisdrangar), які знаходяться на іншому кінці чорних пляжів Рейнісфьяра (Reynisfjara). А поки – насолоджуємося дорожними пейзажами.

dsc_0228-blog_profile

Не дивно, що тут досі вірять старовинній міфології.

dsc_0234-blog_profile

Ми, чесно кажучи, також вирішили з цим не жартувати, і при нагоді робили пірамідки з камінців. Мабуть тому нам і щастило з погодою. Ісландці жартома говорять: “якщо вам не подобається погода, почекайте п’ять хвилин – і стане ще гірше”. У цьому регіоні дуже висока вологість: дощі йдуть 240 днів на рік.

dsc_0045-blog_profile

А ось і відомий усім грот. Вертикальні рельєфні колони бачите? Такі маленькі… Здалеку.

20160803_132154_hdr-blog_profile

Бо насправді вони ось такі:

dsc_0078-blog_profile

Ці вертикальні стовпи, з яких складаються місцеві скелі, називають “Пальцями троля”

Звідси видно вже відвіданий нами Дурхолей, широкі чорні пляжі та розкидане каміння.

dsc_0190-blog_profile

Сонце досить добре прогріло повітря, було досить тепло, і ми вирішили трошки довше тут затриматись.

dsc_0169-blog_profile

Пісок має чорний колір завдяки вулканам. Лава під час виверження стікала в океан, застигала у воді, а потім за довгі роки вода розбивала її на дрібний гравій.

dsc04095-blog_profile

Чорне узбережжя Ісландії входить у десятку найкрасивіших пляжів світу.

20160803_135914_hdr-blog_profile

А ми – в четвірку найщасливіх людей світу, які гуляють вздовж одного із найкрасивіших пляжів світу.

dsc_0066-blog_profile

Тууупіікіі!!!

dsc04088-blog_profile

Так, я також набрав додому гравій з цього пляжу.

dsc_0099-blog_profile

Просто 4дб.

easyselfiefront20160803_17_07_06.jpg

Такі церкви розсипані по всьому острову.

DSC_0195 [Blog_profile].JPG

С кожним кілометром ми наближалися до льдовикової частини маршруту. Зовсім скоро з дороги стало добре видно льдовик Ватнайайокутль (Vatnajökull).

dsc_0243-blog_profile

Вітер тут був вже досить морозним.

dsc_0262-blog_profile

Лавові поля. Після неодноразового виверження вулканів тут все було знищено.

dsc04175-blog_profile

З лівої сторони були гори, де нам постійно траплялися маленькі водоспади.

dsc_0220-blog_profile

Це єдине місце, яке ми відвідали під дощем, ледь протягнувши машину бездоріжжям та багнюкою – каньйон Фьядрарглйуфур (Fjaðrárgljúfur).

dsc_0346-blog_profile

Дощовиками, звісно, запаслися нормально.

dsc_0370-blog_profile

Цей каньйон місцями досягає глибини у 100 метрів.

dsc_0376-blog_profile

Тягнеться він на кілька кілометрів.

dsc_0356-blog_profile

Внизу Фьядрарглйуфуру – річечка.

dsc04177-blog_profile

На цьому місці ми чудово уявили ситуацію, якби дощі йшли постійно впродовж нашої подорожі. Бррр…

dsc04198-blog_profile

Дух захоплює.

dsc04199-blog_profile

Проте, коли поруч – прекрасна компанія, не зважаєш на погоду. Нам було тепло, весело й цікаво!

DSC_0364 [Blog_profile].JPG

Трохи панорамок:

panorama7_sheremet-blog_profile

Знову маленький водоспад.

dsc_0406-blog_profile

Це – ферма-селище, або навіть місто. Я би хотів мату таку свою ферму.

dsc_0408-blog_profile

У цей вечір довелося поспішати, бо ми відставали від маршруту, а попереду було одне з найцікавіших місць.

dsc_0420-blog_profile

Все одно робили зупинки для фотографій. Та й просто подихати нереально свіжим повітрям.

dsc_0431-blog_profile

Ііі знову водоспади. Їх безліч. Потім ми їх навіть не фотографували.

dsc_0437-blog_profile

Красивенна долина поміж гір.

dsc_0448-blog_profile

Цю скелю було видно здалеку.

dsc_0489-blog_profile

Часто в зимовий період численні маленькі мости руйнуються.

dsc_0529-blog_profile

Передостаннє місце на сьогодні – водоспад Свартіфосс (Black Svartifoss), схований в горах. До нього прийшлось йти пішки вверх кілька кілометрів.

panorama6_sheremet-blog_profile

Файний природний натюрморт з ісландським мохом.

20160803_182221_hdr-blog_profile

Свартіфосс – Чорний водоспад – водоспад на території національного парку Скафтафедль в Ісландії. Він оточений незвичайними шестигранними колонами чорної лави, звідки й пішла його назва. Ці колони були створені всередині лавового потоку, який дуже повільно охолоджувався, що привело до його кристалізації.

dsc04221-blog_profile

Ці базальтові колони вдохновили багатьох ісландських архітекторів на створення чудових шедеврів класичної архітектури, найбільш відомий з яких – церква Хадльгрімскіркья (Hallgrímskirkja) в Рейк’явіку.

dsc04232-blog_profile

Околиці льодовика Ватнаєйокудль (Vatnajökull).

dsc04238-blog_profile

Від вигляду льодовика відразу ставало дуже холодно.

dsc04241-blog_profile

Промені сідаючого сонця наостанок зігрівали засніжені багатовікові вершини гір.

dsc_0675-blog_profile

Звичайне селище, або навіть місто.

dsc04243-blog_profile

Ця долина нам особливо запам’яталася.

dsc04248-blog_profile

Ми також зробили там кількасот фотографій ))

dsc_0687-blog_profile

І панорамку.

panorama1_sheremet-blog_profile

Температурний показник в машині спускався все нижче і нижче, а ми прямували далі і далі…

dsc04251-blog_profile

І ось, на порозі фіналу третього дня – Маленька льодовикова лагуна – Фьядльсаурлоун (Fjallsárlón).

dsc04258-blog_profile

Тут багато часу не проводили, бо масштабний епік – трохи далі.

dsc04260-blog_profile

Ось, приїхали – Йейокульсаурлоун (Jökulsárlón) – найбільша льодовикова лагуна в Ісландії.

dsc_0747-blog_profile

Заворожує. Захоплює. Це – наше останнє місце на сьогодні, тому ми провели тут вдосталь часу. Правда – люто змерзли, бо температура була мінусова.

dsc_0740-blog_profile

Раніше це було озеро, яке перетворилося на лагуну після того, як льодовик Ватнаєйокудль почав відступати від берега Атлантичного океану.

dsc_0754-blog_profile

Панорамка:

panorama2-1_sheremet-blog_profile

Це – протока, яка з’єднує лагуну з океаном.

dsc04268-blog_profile

Цією протокою велики глиби льоду – частки танучого льодовика – виходять у відкритий океан.

dsc04274-blog_profile

Діамантовий пляж (Diamond Beach). Усім чорним узбережжям розсипані шматки льоду.

dsc04276-blog_profile

Я і айсберги в Атлантичному океані.

dsc04285-blog_profile

Як важко передати ті відчуття, які накривали нас там.

dsc_0846-blog_profile

На цьому третій день 4дб в Ісландії підійшов до кінця – нам залишалось лише знайти місце для ночівлі.

easyselfiefront20160804_00_37_37.jpg

А з цим, як ми вже зрозуміли, траплялися деякі проблеми. Ми доїхали до міста Хьобн (Höfn), де кілька разів покружляли у пошуках магазинів (на цей момент з їжі у нас залишилися тільки ром, кока-кола та два пакетика сухого пюре). Проте не склалося: з магазинами тут туго, а цілодобових взагалі не існує (було вже за одинадцяту годину вечора). Між великими супермаркетами взагалі бувають відстані в сотні кілометрів. І місто немов вимерло – на вулицях ні душі. Потім ще трохи покружляли в пошуках місця для наметів. Звісно, не знайшли, тому заїхали в оплачуваний кемпінг, адміністрація якого вже зачинялась. Та ми все ж домовилися за окріп, заварили пюре, швиденько “поїли” (скоріше, набрехали своїм шлункам), поставили намети, позгадували побачене і тихенько вклалися спати…

Отже, за 3-й день 4дб проїхали десь 340 кілометрів і продовжили курс уздовж східного узбережжя Ісландії.


День 1й та 2й: Iceland: A Place Of Dreams. Days 1-2

День 4й: Iceland: A Place Of Dreams. Day 4

День 5й: Iceland: A Place Of Dreams. Day 5

День 6й: Iceland: A Place Of Dreams. Day 6

День 7й: Iceland: A Place Of Dreams. Day 7

День 8й: Iceland: A Place Of Dreams. Day 8

Кращі селфі 4дб в Ісландії: Best 4db selfies in Iceland


P.S.: Коротке відео про подорож:

Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s