Germany: Freie und Hansestadt Hamburg

Вільне і ганзейське місто Гамбург – саме його ми з коханою обрали для одноденного відвідування, і залишилися неймовірно задоволеними! Кожне місто Німеччини має свою культуру та атмосферу.


Скориставшись прямим автобусним сполученням Ганновер – Гамбург (дякуючи FlixBus), ми за дві години з комфортом дісталися цього чудового портового міста, і, не втрачаючи ані хвилини, вирушили на прогулянку.

Місцеві таксисти біля автостанції.

DSC_1964 [Blog_profile]

Гамбург вважається несуверенним містом-державою і одночасно є федеральною землею Німеччини.

На фото нижче – центральний залізничний вокзал.

DSC_1967 [Blog_profile]

За чисельністю населення (майже 1,8 млн мешканців) це друге місто країни та шосте місто Європейського союзу; одночасно Гамбург — найбільше нестоличне місто ЄС. Територія так званого “Великого Гамбурга” (Гамбург та його найближче оточення) становить також один з одинадцяти “європейських метрополісів” Німеччини.

DSC_1968 [Blog_profile]

За загальновизнаною традицією, назва міста походить від нижньонімецького Hamm — “болотяна місцевість”. Таку ж назву має один з районів міста. Латинізована форма імені міста Hammonia використовується, наприклад, у гімні міста.

DSC_1969 [Blog_profile]

Церква Святого Якова викликає непідробне захоплення завдяки своїй витонченій архітектурі та вражаючому бароковому органу, на якому грали найвідоміші музиканти і композитори.

DSC_1976 [Blog_profile]

Цей орган – найбільший в Європі, складається з майже 4 тисяч труб, 4 мануалів і цілих 60 регістрів! Інструмент досі знаходиться у відмінному робочому стані – час від часу відвідувачі храму можуть послухати короткий концерт величної органної музики.

DSC_1981 [Blog_profile]

У вежі, на висоті близько 80 метрів, зараз знаходиться маленьке кафе, яке працює з травня до середини жовтня.

DSC_1982 [Blog_profile]

У приміщеннях церкви дуже затишно та красиво.

DSC_1983 [Blog_profile]

Церква відновлена в 20 столітті завдяки середньовічним кресленням.

DSC_1993 [Blog_profile]

Щасливе сонечко і дуже небезпечна частина міста – тут знову починаються ярмарки, де можна зависнути на весь день…))

DSC_2001 [Blog_profile]

Один із найвидатніших гамбурзьких храмів – собор Святого Петра (Petrikirche), який вперше згадується в літописі кінця ХІІ століття.

DSC_2007 [Blog_profile]

Він зручно розташований в центрі міста, і знайти його зовсім не складно – високу загострену вежу видно навіть на значній відстані. Свій характерний готичний стиль храм остаточно знайшов у XIV столітті, після перебудови. А нам пощастило ще й попасти на гру оркестра.

DSC_2017 [Blog_profile]

Сьогодні в башті розміщений один із найкращих закритих оглядових майданчиків, з якого відкривається захоплюючий вид на прекрасне місто.

DSC_2020 [Blog_profile]

Ратуша Гамбурга – знаходиться, звичайно,  у самому центрі міста.

DSC_2026 [Blog_profile]

Вірніше, це Нова Ратуша. Стара була знищена під час пожежі у 1827-му році. Нова з’явилася у 1897-му році у вигляді неоренесансної будівлі з вежею заввишки 11 метрів.

20161204_132402 [Blog_profile]

Поруч знаходиться озеро Внутрішній Альстер.

DSC_2039 [Blog_profile]

Ярмарок. Звісно, скуштували смачну їжу та випили по глінтвейну.

DSC_2045 [Blog_profile]

Скульптури Імператорів та Королів на потужному фасаді нагадують про минулий статус Гамбурга як вільного імперського міста.

DSC_2047 [Blog_profile]

Портал Ратуші можна розглядати дуже довго – тут зображений Великий герб Гамбурга.

20161204_134052 [Blog_profile].jpg

Хол Ратуші відчинений для всіх бажаючих.

DSC_2053 [Blog_profile]

Такі будиночки продаються на ринку. Мистецтво!

DSC_2050 [Blog_profile]

Ось ми з коханою і наблизилися до каналів.

DSC_2058 [Blog_profile]

У теплий період тут завжди плаває дуже багато лебедів.

DSC_2063 [Blog_profile]

Прогулянковий теплохід.

DSC_2071 [Blog_profile]

Озеро Бінненальстер з різдвяною ялинкою.

DSC_2073 [Blog_profile]

Старовинна будівля пошти. Алексіс де Шатонеф з 1845-го по 1847-й збудував Стару Пошту в стилі тосканського Ренесансу. У кутовій вежі протягом минулого століття знаходився телеграф. До 1885-го року тут знаходилися центральні управління гамбурзької міської, турнської, таксиської, ганноверської та шведської пошти.

DSC_2090 [Blog_profile]

Гамбург займає перше місце серед міст Європи за кількістю мостів (за різними даними від 2300 до понад 2500). У місті більше мостів, аніж у Венеції (400), Амстердамі (1200) і Лондоні разом узятих.

DSC_2091 [Blog_profile]

Люк із гербом міста.

DSC_2092 [Blog_profile]

Канали й мости – це завжди романтично.

DSC_2107 [Blog_profile]

Гамбург розташований на берегах річки Ельба, яка впадає в Північне море.

20161204_143036 [Blog_profile]

Уздовж каналів розташовані як сучасні будівлі, так і старовинні купецькі маєтки.

DSC_2108 [Blog_profile]

Також у місті досить багато велосипедистів, для яких відведені окремі доріжки та паркінги.

DSC_2114 [Blog_profile]

Одна з невідомих нам церков.

DSC_2121 [Blog_profile]

Дім-палац.

DSC_2124 [Blog_profile]

Пам’ятник невідомому князеві.

DSC_2127 [Blog_profile]

Церква Святого Михайла (Hauptkirche Sankt Michaelis) – головна протестантська церква Гамбурга, одна з найбільш важливих архітектурних будівель Північної Німеччини, є візитною карткою міста.

DSC_2138 [Blog_profile]

Перша церква Святого Михайла була побудована в 1648-1669 роках, проте, її життя було коротким – у 1750-му році, в результаті влучання блискавки, храм повністю згорів, а дзвінниця зруйнувалася. Нова церква була побудована у 1786-му році.

20161204_145803 [Blog_profile]

Вражаюча 132-метрова дзвінниця церкви Святого Михайла є другою за висотою в Гамбурзі, формуючи впізнаваний силует міста. На висоті 106-ти метрів розташований оглядовий майданчик, до якого можна дістатися на ліфті або пішки, подолавши 453 сходинки. Годинники на дзвіниці – найбільші в Німеччині. Вони виготовлені Страсбурзької фірмою Ungerer. Цифри і стрілки годинника вкриті сусальним золотом. Кожен з чотирьох циферблатів має вісім метрів в діаметрі, довжина великої стрілки – майже п’ять метрів. Маленької ж – більше трьох з половиною, вага кожної стрілки близько 130-ти кілограмів.

DSC_2150 [Blog_profile]

Тепер наш маршрут пролягав містом, повз монумент Бісмарка до розважального району – Реппербан.

DSC_2146 [Blog_profile]

Стометровий бізнес-центр, відомий як “Dancing Towers”.

DSC_2151 [Blog_profile]

З ними виходять дуже круті фотографії.

DSC_2158 [Blog_profile]

Трохи змерзли вже, але попереду ще один ярмарок.

DSC_2160 [Blog_profile]

Головне – завжди знаходити радість у дрібничках.

DSC_2163 [Blog_profile]

Планується відкрити готель на верхніх поверхах будівлі.

DSC_2167 [Blog_profile]

А ось і Реппербан!

DSC_2168 [Blog_profile]

Європа ж.

20161204_152958 [Blog_profile].jpg

День наближався до завершення, і ми вже трішки почали стомлюватися. Тому зробили невеличку перерву на піратську каву з ромом – адже відомо, що колись Гамбург був піратським морським портом.

DSC_2171 [Blog_profile]

Дім-реклама.

DSC_2172 [Blog_profile]

Реппербан (Reeperbahn, Канатна дорога) – відома вулиця Гамбурга в районі Санкт-Паулі. Центр нічного життя Гамбурга, квартал червоних ліхтарів. Німці також називають її die sündige Meile (Гріховна миля).

DSC_2173 [Blog_profile]

Будівля Поліції – саме її частіше за все показують у німецьких фільмах.

DSC_2176 [Blog_profile]

Квартал червоних ліхтарів – ми не могли пройти повз!

DSC_2177 [Blog_profile]

Цей квартал утримує російська мафія, тому, за якоюсь певною домовленістю, місцева поліція сюди не лізе.

DSC_2178 [Blog_profile]

Саме тут, у 1960-1962 роках в районі Репербан – Санкт-Паулі, починав свою музичну кар’єру легендарний рок-гурт “The Beatles”. На той час гурт був ще маловідомим у себе на батьківщині, в Ліверпулі. Тут же “Жуки” вирішили взяти до себе Рінго Стара і відправити у відставку ударника Піта Беста. Також після недовгого сімейного життя, у Гамбурзі помер один із “зачинателів” “The Beatles” – Стюарт Саткліфф. Тепер на місці, де вони грали, стоїть своєрідний пам’ятник. Вєлік, чорти б його взяли – не в тему.

DSC_2180 [Blog_profile]

Заглиблюємося в Квартал червоних ліхтарів. Коли проходили повз один із борделів, журналісти брали інтерв’ю у повії.

DSC_0003 [Blog_profile]

Гамбург – дивне поєднання старих будівель із надсучасною архітектурою.

DSC_0005 [Blog_profile]

Храм серед Кварталу червоних ліхтарів. Хм…

DSC_0006 [Blog_profile]

Було би більше часу – зайшли б.

DSC_0012 [Blog_profile]

Вечір, порт. Що може бути більш романтичним для старого морського вовка, як я?))

DSC_0022 [Blog_profile]

Корабель-лоцман виводить у відкрите море танкер.

DSC_0027 [Blog_profile]

Захід сонця не може бути некрасивим.

DSC_0028 [Blog_profile]

Після об’єднання Німеччини у 1871-му році місто стає її головними “морськими воротами у світ”.

DSC_0030 [Blog_profile]

Музейний корабель Рікмер Рікмерс є дуже популярним гамбурзьким місцем. Дане судно було спущено на воду в 1896-му році. Ця подія відбулася на корабельні в Бремерхафені. Вітрильник використовувався для перевезення рису і бамбука з Далекого Сходу, вугілля з Уельсу в Чилі, а з Чилі в Німеччину – селітри. Така місія тривала протягом 26-ти років. Після майже ста років експлуатації корабель був пришвартований у самому центрі міста. Його кінцевою зупинкою стала пристань Ландунгсбрюкен, де вітрильник Рікмер Рікмерс перетворився на музей. Ця подія відбулася у 1987-му році. Потрапивши на палуби музейного судна, з головою поринаєш в епохальний часовий проміжок, де можна стати свідком зміни століть. Рікмер Рікмерс став останнім комерційним судном, яке використовувалося для перевезення вантажів. У період Першої світової війни вітрильник потрапив у полон до португальців. Через деякий час судно було викуплено і повернуто в загальний стрій гамбурзьких кораблів. Потужний корпус, повітряні вітрила і величне місце розташування зробили Рікмер Рікмерс головним кораблем міста.

DSC_0032 [Blog_profile]

Вітрильник Рікмер Рікмерс – трищогловий сталевий барк. Спочатку вітрильник міг здійснювати плавання тільки за рахунок своїх власних вітрил, але в 1930-му році була здійснена модернізація – додано два двигуни, потужність кожного з яких складала 350 кінських сил. Довжина судна становить 97 метрів, а водотоннажність – 3067 тонн. Палуби парусника вже пройшли сучасну модернізацію і повністю обладнані для розміщення різних музейних експозицій.

DSC_0036 [Blog_profile]

У музеї-кораблі Рікмер Рікмерс повністю відновлені інтер’єри минулих років. Тут можна відвідати душову, каюти, багажний відсік, камбуз, і навіть спуститися в моторний відсік, вивчивши устрій корабля ізсередини. На окрему увагу заслуговує зал, в якому виставлені макети кораблів різних епох, а також різні предмети, пов’язані з історією та самим кораблем.
На кораблі Рікмер Рікмерс також діє рибний ресторан. Його легко знайти за запахом. У цьому ресторані можна скуштувати рибу і різні страви з морепродуктів, причому обід буде відбуватися в приміщенні, де повністю відтворена атмосфера морського життя.

DSC_0040 [Blog_profile]

У Гамбурзі знаходиться найбільший у світі район портових складів на дерев’яних палях (нім. Speicherstadt), побудований в кінці XIX ст. на мілководді Ельби. Старі червоноцегляні 5-ти та 6-типоверхові будівлі складів розташовані рядами-кварталами на островах посеред Ельби, де “вулицями” слугують канали.

DSC_0054 [Blog_profile]

На жаль, було вже досить важко зробити нормальні фотографії, але наживо, з підсвіченням, склади виглядали дуже епічно.

DSC_0074 [Blog_profile]

Якби я тут жив, то вже давно мав би свій кораблик.

DSC_0077 [Blog_profile]

До відправлення нашого автобусу назад, в Ганновер, залишалося ще 2-3 години, тому залишок дня ми вирішили провести на ярмарку біля нічної Ратуші, куштуючи різну смакоту.

DSC_0085 [Blog_profile]

Замерзлі, але щасливі від подорожі в це місто.

DSC_0092 [Blog_profile]

Скажу лише, що на Гамбург одного дня видалося мало, тому за можливістю проведіть тут 2-3 дні.

DSC_0101 [Blog_profile]

Дві години в автобусі з Wi-Fi пролетіли непомітно, і вже досить скоро ми опинилися біля вокзалу в Ганновері, звідки за півгодинки доїхали до свого готелю. День залишив тільки найприємніші спогади!

DSC_0105 [Blog_profile]

Вже завтра ввечері – відліт додому, до Києва, і від цього ставало сумно…


Коротке відео про подорож:

Advertisements